Блоги

Блоги

Католицького Медіа-Центру

  • Головна
    Головна This is where you can find all the blog posts throughout the site.
  • Мітки
    Мітки Displays a list of tags that has been used in the blog.
  • Блогери
    Блогери Search for your favorite blogger from this site.
  • Увійти
Subscribe to this list via RSS Перегляд записів, позначених міткою '$ s'

Posted Автор: Створено: в KMC

Вже декілька днів бачу в фейсбуці фото деяких друзів, заповнених веселкою, а під ними справжні баталії коментарів.... Що то воно значить!? Знаю, що означає веселка (тих або ті, які люблять “по-іншому”), знаю, що декілька друзів, які змінили аватарку, напевно “тими” не є.

А виявляється, що через заклопотаність, пропустив історичну для США подію: не так давано на тереторії всієї країни узаконили ЛГБТ - “веселкові” союзи. На знак вдячності користувачі інтернет-ресурсів створили флешмоб веселок. І от тепер виявилося, “хто є хто”.

Posted Автор: Створено: в KMC

Судячи з назви, далі має бути якась зворушлива історія дитини, покинутої і віднайденої. Але історії не буде. Натомість буде історія про всіх нас, людей, які колись "були воістину загублені", але тепер маємо чудову сім'ю дітей Божих. 

 

Святий Павло порівнює закон Моісея з вихователем, котрий до часу повноліття опікає дитину і виховує її до зрілості. В сучасних обставинах краще можна це зрозуміти на прикладі дитячого будинку - інтернату, де існує розклад і правила, котрі мають виховувати дитину, вчити її відповідальності і сумлінності. Але однак найважливіше для майбутнього людини є не ці навички доброї поведінки, а родинні відносини і батьківська любов. І усиновлення дитини не відміняє того, що вона навчилась за правилами і розпорядком. Просто тепер сенс цьому надає любов.

 

Часто в духовному житті забувається, що Христос нас визволив для свободи у любові. Бог нас всиновив у Христі і це не відміняє заповідей і законів, але має наповнити новим сенсом. Для того, щоб ми справді змогли стати зрілими для "дорослого" вічного життя, маємо вчитись власне цих "родинних" стосунків християнської спільноти: довіри до Бога, нашого Отця, послуху Матері-Церкви, взаємної любові-пробачення-миру з братами і сестрами. Бо це і є впровадження до небесної спільноти святих, які живуть в повноті такими відносинами. 

 

На жаль буває, що більше живемо категоріями гріха і страху, котрі залишають нас невільниками. Залишаємося ще в тому інтернаті старого закону, не пізнавши визволяющої сили Божої любові. Тоді просімо Пресвяту Богородицю, нашу Мати, тобто Матір Церкви, яка також є першим плодим того визволення, усиновлення, щоб її заступництво і нам допомогло зростати в родині Божих дітей.

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку