Блоги

Великодушність

Нехай описом мого блогу стануть слова з інтерв*ю Папи Франциска, які стали для мене своєрідним кредом. "Non coerceri a maximo, sed contineri a minimo divinum est" (не обмежуватись найбільшим, та вміщатись у найменшому — це є божественне. Важливо не бути обмеженим великим простором, і так само важливо мати здатність перебувати в обмежених просторах. Оця чеснота великого й малого — то великодушність. Завдяки великодушності можна завжди дивитися на горизонт із тієї позиції, на якій перебуваємо. Це означає мати здатність робити маленькі, повсякденні речі з великим серцем, відкритим Богові та іншим. Це означає мати здатність цінувати мале всередині широких горизонтів Царства Божого.

  • Головна
    Головна This is where you can find all the blog posts throughout the site.
  • Мітки
    Мітки Displays a list of tags that has been used in the blog.
  • Блогери
    Блогери Search for your favorite blogger from this site.
  • Увійти

Мт.28.6

Posted Автор: Створено: в KMC
  • Font size: Larger Smaller
  • Переглядів: 760
  • Підписатися на оновлення
  • Друкувати
Ось уже кілька тижнів я перебуваю в м.Дохук, що на півночі Іраку.  
Мешкаю неподалік церкви, де кожної неділі і свята збирається багато християн.Цілі родини, батьки і діти, старші і зрілі, юнаки та дівчата. Все як вдома. Не відчувається брак розуміння, бо навіть із  дефіцитом слів можна обмінятись просто посмішкою. Люблю особливий момент тиші, коли передаючи знак миру вловлюєш тепло долоні ближнього....  Та зараз хочу поділитись чимось іншим.
 
 І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.
(Від Матвія 27:66)
 
 Один з уривків Святого Письма, який супроводжує цього року моє святкування Христового Воскресіння.  
      В селі, на Львівщині , де я  проживала і виховувалась, була гарна традиція перед Великоднем . Молоді хлопці, вбрані як воїни, стояли  по-черзі при гробі Ісуса, від пятниці аж до Недільної Літургії.
 Сьогодні, в такий особливий  святковий момент, тут в Дохуку, помітила одну річ.  
 В моїй теперішній парафії воїни дуже справжні. Зі справжнею зброєю . Захищають дуже справжніх парафіян. Тих -хто не боїться, дітей та їх батьків, старших і зрілих, юнаків та дівчат. І може їм абсолютно байдуже до того, в чиєму святі беруть участь, може також бояться, не знаю... Але дивлячись на них, моє серце атакували думки страху, проте, вони розвіялись із співом 
 
 !ܡܫܝܚܐ ܩܡܠܗ
Христос Воскрес!
 
Вітаю кожного і ділюсь цією сердечною радістю бо
 
Нема його тут,  Він воскрес. (Мт.28.6)
 
 бо Наш Господь ЖИВИЙ!  Дуже Реальний! І надзвичайно близько! 
 Знаєте? Відчуваєте? Живете радістю Воскресіння? То поділіться нею з тим, Хто поруч.
Помоліться за тих, хто через парадоксальні оставини і абсолютно нелогічні (бо зло не має логіки) зараз носить статус "біженця".
 І прокинувшись врешті - просто дійте!
 
Відстежити посилання URL цього запису блогу

Живу, навчаюсь і працюю у Львові. За спеціальністю я лікар-психіатр.


Люблю людей, бо через них пізнаю Того на Чий  образ і подобу ми створені.


Люблю подорожувати, бо так пізнаю інші простори великі і малі.


Люблю  танцювати - бо так пізнаю себе.

Залишити Ваш коментар

Гість Вівторок, 27 червня 2017
 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку