Блоги

Великодушність

Нехай описом мого блогу стануть слова з інтерв*ю Папи Франциска, які стали для мене своєрідним кредом. "Non coerceri a maximo, sed contineri a minimo divinum est" (не обмежуватись найбільшим, та вміщатись у найменшому — це є божественне. Важливо не бути обмеженим великим простором, і так само важливо мати здатність перебувати в обмежених просторах. Оця чеснота великого й малого — то великодушність. Завдяки великодушності можна завжди дивитися на горизонт із тієї позиції, на якій перебуваємо. Це означає мати здатність робити маленькі, повсякденні речі з великим серцем, відкритим Богові та іншим. Це означає мати здатність цінувати мале всередині широких горизонтів Царства Божого.

  • Головна
    Головна This is where you can find all the blog posts throughout the site.
  • Мітки
    Мітки Displays a list of tags that has been used in the blog.
  • Блогери
    Блогери Search for your favorite blogger from this site.
  • Увійти

"Бо не було їм місця в заїзді"...

Posted Автор: Створено: в KMC
  • Font size: Larger Smaller
  • Переглядів: 1896
  • Підписатися на оновлення
  • Друкувати

“ І вона породила свого сина первородного,сповила його та поклала в ясла,бо не було їм місця в заїзді”. (Єв.від Луки 2.7)

 

 

“бо не було їм місця в заїзді”. Роздумую над цими Словами вже майже тиждень. Емоційно вони викликали у мене жалість до молодої родини, з іншої сторони злість на тогочасних мешканців і самого кесаря Августа. Тоді спробувала ці слова вписати на сторінки мого життя. І згадались ось такі три історії:

 

Якось після какаоювання з друзями один приятель запропонував нам повідвозити всіх по хатинках. Чи то із ввічливості чи то із інших причин кожен з присутніх відмовився. Ввечері на фб мессенджер мені прийшло повідомлення від друга ” Чому, на мою думку, люди відмовляються, коли їм хочуть послужити?”.

 

Колись я зустріла друга, який мені дуже імпонував. Оскільки готовилась до зустрічі,то притащила з собою улюблену книжку. Мені справді хотілось поділитись з Ним, чимось найліпшим, що маю. Тим паче знала, що він також любить читати. Та друг прочитавши назву сказав: “Ти не образишся, якщо я не прийму цієї книги”.

 

 

Одного разу в часі Різдва,  по дорозі до храму я зустріла свою подругу, яку давно не бачила. Мені хотілось її обійняти і я навіть зробила крок на зустріч і вже розкрила руки...але дівчина просто привіталась і пішла вперед.

 

Часом я не готова прийняти чийогось служіння, чийогось щастя для мене. Часом до цього не готові мої ближні. Мабуть щось схоже було і тоді, понад 2000 літ тому у Вифлиємі. Не знайшлося хати, яка б прийняла Світло і Народження Любові, втіленого у маленькому Ісусові. Не знайшлося чутливого серця і спраглого до благословення.

Бажаю кожному і собі зокрема чутливості на благословення з Небес втіленого через інших. Аби у наших серцях знайшлося місце...

                       Gloria in Excelsis Deo!

 

 

фото з сайту http://www.ebibleteacher.com/children/lessons/jesus-birth

 

Відстежити посилання URL цього запису блогу

Живу, навчаюсь і працюю у Львові. За спеціальністю я лікар-психіатр.


Люблю людей, бо через них пізнаю Того на Чий  образ і подобу ми створені.


Люблю подорожувати, бо так пізнаю інші простори великі і малі.


Люблю  танцювати - бо так пізнаю себе.

  • Комментарі поки що відсутні

Залишити Ваш коментар

Гість Понеділок, 21 серпня 2017
 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку