Літургія

6 серпня - довільний спомин Сікста ІІ і сподвижників, мучеників

Pope-Sixtus-II-700x700Сьогодні в Літургії Церкви згадується Папа Сікст ІІ, загалом мало знаний. Але можна битися об заклад, що всі знають «Сікстинську Мадонну» Рафаеля, а отже – того Папу, який схилився ліворуч від Діви.

Так ось, це саме той Папа. «Сікстинська Мадонна» була замовлена Рафаелю 1512 року як вівтарний образ для каплиці монастиря св.Сікста в Римі. Папа Юлій ІІ, на той час ще кардинал делла Ровере, збирав кошти для будівництва каплиці, де зберігалися мощі св.Сікста і св.Варвари Великомучениці (вона на образі праворуч).

Чим св.Сікст ІІ такий дорогий римлянам, що зберегли його мощі, поставили храм? Звичайно, насамперед тим, що він був мученик за віру, а ще – Папа, а ще – римляни старалися захищати і зберігати реліквії, мощі та поховання братів і сестер тих перших століть християнства, коли імператор змінювався імператором ледь не щороку, а гоніння змінювалися хіба що іншими гоніннями…

Крім цього, Папа Сікст ІІ був філософом. Можливо, навіть походив із греків, але точно був філософом грецької школи. Для багатьох мислителів перших століть християнства шлях до віри пролягав через пошук мудрості. Це вже так зване «Відродження» і Просвітництво потім звеліли думати, ніби віра – «для темних і неосвічених»…

За часів Папи Сікста ІІ гострим було протистояння між Римом і Карфагеном, де царював в умах великий Кипріан. А він вважав, що хрещення, вділене єретиком, не є істинним таїнством. Відголоски цієї суперечки були живі ще у ХХ ст., а подекуди так і залишаються у практиці – вимога «перехрещуватися» за умови приєднання до істинної віри деінде практикується, і питання, «хто істинніший», щоразу залишається для вибору. Натомість Папа Сікст ІІ вважав, що хрещення вводить людину в єдність із Христом, головне – не правильність віри того, хто хрестить, а істинність формули («в ім’я Отця і Сина і Святого Духа»); решта ж залежить від розвитку самої людини у вірі. Був період, коли спілкування між єпископськими кафедрами Азії, Африки та Західної Церкви перервалося з огляду на цю проблему, і Папа його відновлював. Як Єпископ Рима, хоч і мав таку владу, він ніколи не карав і не відлучав від Церкви тих, хто провадив із ним богословські суперечки.

За переданнями, його стяли мечем під час відправлення св.Меси в катакомбах; історичні ж дані свідчать, що його там арештували і забрали на допит, а загинув він на цвинтарі, разом з кількома дияконами. На перекази можна покладатися хіба що у сприйнятті мучеництва як свідчення віри, але не як на джерела. Наприклад, четверо мучеників (diacones quattuor) якось перетворилися на «диякона Квартуса». Насправді ж, імовірно, разом із Сікстом ІІ були обезголовлені диякони Феліціссімус і Агапіт, і четверо субдияконів: Януарій, Магнус, Стефан і Вінцент. Таким чином, це могла бути та історична подія, під час якої загинули семеро дияконів Рима, включно зі св.Лаврентієм.

Хвиля цих гонінь пов’язана з ім’ям імператора Валеріана, який спершу був вельми доброзичливий до християн, але потім потрапив під вплив перського мага Макріана. Той переконав імператора, що проблеми в імперії пов’язані з тим, що християни не поклоняються богам, а отже, заважають їхній «діяльності для благополуччя держави».

Державні керівники бувають зацікавлені в богах торгівлі та землеробства більше, ніж в істинному Богові…

В іконографії зображається у папських шатах, орнаті, палії та простій тіарі. Його атрибути: меч, монета в долоні, пальма, пасторал із подвійним хрестом, гаманець.

За порталом Кредо

Джерело - Львівська архідієцезія

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку