Літургія

Літургійні читання на 18 лютого, субота

liturgijni cytannia (зел) Субота VI звичайного тижня

 

 

 

 

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ  Євр 11, 1-7

Читання з Послання до євреїв

Брати! Віра є підставою того, що сподіваємося, підтвердженням того, чого ми не бачимо. Нею були засвідчені стародавні. Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з неви­димого постало видиме. Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє. Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові. Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають. Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спад­коємцем тієї праведності, що походить з віри. Слово Боже.

 

Респонсорійний псалом Пс 145,2-3.4-5. 10-11

Славити буду Ім’я Твоє вічно.

Щодня буду Тебе благословляти *

і славити Твоє Ім’я на віки вічні.

Великий Господь, гідний найвищої хвали, *

і величі Його не збагнути.

 

Рід за родом Твої діла буде хвалити, - *

вони звіщатимуть про Твою могутність,

Роздумуватиму про велику славу величі Твоєї - *

про Твої діла дивовижні.

 

Тебе, Господи, усі Твої діла будуть прославляти, *

Тебе усі Твої праведники будуть благословляти.

Вони розголошуватимуть славу Твого Царства *

і розповідатимуть про Твою могутність.

 

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ  Пор. Мк 9, 7

Алілуя, алілуя, алілуя.

Небеса відкрилися і пролунав голос Отця:

«Це Син Мій улюблений, Його слухайте!»

 

ЄВАНГЕЛІЄ   Мк 9,2-13

Читання святого Євангелія від Марка

Того часу Ісус бере Петра, Якова та Йоана і виводить тільки їх са­мих на високу гору. І Він преобразився перед ними. Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити. І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які роз­мовляли з Ісусом. І озвався Петро, і сказав Ісусові: «Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі!» Однак він не знав, що говорив, - так вони були наля­кані. І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: «Це Син Мій улюблений, Його слухайте!» І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса. А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не роз­повідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих. І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: «Що то значить - з мертвих воскреснути?» І запитували Його, мовлячи: «Чому книжники кажуть, що спершу потрібно прийти Іллі?» Він же пояснив їм: «Ілля прийде раніше і приготує усе. І як же написа­но про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим? Та кажу вам, що Ілля прийшов, але зробили з ним те, що хотіли, як написано про нього». Слово Господнє.

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку