Літургія

«Ми не шукали від людей слави»: Кирило і Мефодій, покровителі Європи

0 f08bf 322ccfdd LДень 14 лютого в літургійному календарі позначений як спомин Кирила і Мефодія, яких 1980 року святий папа Йоан Павло ІІ проголосив покровителями Європи.

Українська версія часослова (бревіарія) подає на цей день для Години Читань уривок із послання до солунян (1 Сол 2,1-13.19-20). Цей крок українських літургістів, по-перше, віддзеркалює біографічну деталь із життя двох просвітителів – обидва народилися у грецькому місті Солунь (зараз Салоніки) у ІХ столітті. Можна уявити, як, слухаючи ці слова, Кирило і Мефодій справедливо відчували, що текст адресований саме до них. А по-друге, дозволяє краще зрозуміти, про що йшлося Йоану Павлові ІІ, коли він оголосив солунських братів покровителями Європи.

Трохи про покровителів

Церковний календар знає кількох покровителів Європи: Бенедикта Нурсійського, Бригіту Шведську, Катерину Сієнську, Едіт Штайн. І Кирила та Мефодія. Хтось із них здобув титул покровителя Старого Святу раніше, хтось пізніше, але всі ці постаті начебто вписані в мозаїку, на якій європейські католики бачать своїх особливих заступників перед Богом. Чоловіки й жінки, уродженці півночі й півдня, заходу та сходу, різних століть і епох. Так Церква підкреслює, що їх об’єднує належність до європейської культури, значна частина якої сформувалася саме завдяки християнській вірі. Про це замислювався Йозеф Рацінґер, ще коли був кардиналом: «Європа – що воно, власне, таке? Географічне уявлення про Європу відіграє лише другорядну роль. Європа це не та частина світу, яку можна описати суто географічно, це радше культурне історичне поняття».

Покровителі для культури

Якщо уважно придивитися до цього почту святих-покровителів, помітимо, що всі вони так чи інакше, прямо чи опосередковано вплинули на європейську історію та культуру. Наприклад, святий Бенедикт заснував монаший орден, плодом якого через кілька століть стало абатство Клюні та славетна Клюнійська реформа в Церкві. А додатково він започаткував невимовно прекрасну заклопотаність книжками: Саме у скрипторіях бенедиктинських абатств визрівали початки книговидавничої справи.

Свята Катерина Сієнська також доклалася до книжкової справи: з-під її пера вийшли принаймні два ставнозвісні томи, «Діалоги душі з Богом» і «Листи». Саме їй належала честь умовляти та зрештою вмовити Григорія ХІ повернути папську резиденцію з Авіньйонського полону до Рима. Едіт Штайн писала філософські трактати.

Кирило та Мефодій теж подарували європейській культурі щось надзвичайно цінне. Уродженці ІХ століття, коли за правління константинопольського патріарха Фотія почалися конфлікти між латинською й візантійською Церквами, вони проповідували, не прагнучи людської слави, і на Заході, і на Сході Європи та кожним словом і вчинком намагалися відновити її єдність.

І, як вважають, саме завдяки місії солунських братів ми маємо нагоду користуватися знайомою абеткою, якою написана й ця стаття. Тож перед кожним із вас зараз – очевидна частинка культурної спадщини, яку дали Європі брати Кирило й Мефодій.

Слово до солунян

Згаданий вище уривок із послання до солунян містить такі слова: «Ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді – як Боже слово, що й діє у вас, віруючих» (1 Сол 2,13). З одного боку, напевно, Кирило і Мефодій свого часу могли розцінити ці слова як заклик до місії нести Слово Боже народам. З іншого боку, цей фрагмент можна вважати життєвим кредо самих братів – їхні людські вчинки являли Боже Слово, яке й діяло у віруючих. І дуже символічно, що навіть таку буденну річ, як алфавіт, вони змогли зробити знаряддям служіння Слову та проповідування Благої Звістки.

А насамкінець просто раджу проглянути уривок із послання до солунян. Надзвичайно корисне для душевного вишколу читання – та й для розуміння того, як і чому стали покровителями Європи всі люди, сьогодні згадані.

Роман Желєзний

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку