Літургія

Літургійні читання на 11 лютого, субота

liturgijni cytannia(зел) Субота V звичайного тижня

 

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ  Бут 3,9-24

Читання з Книги Буття

Господь Бог покликав чоловіка і спитав його: «Де ти?» Той відповів: «Я чув Твою луну у саду й злякався, бо я нагий, тож і сховався». Він же сказав: «Хто тобі сказав, що ти нагий? Чи не їв ти з дерева, що Я наказав тобі не їсти?» Чоловік відповів: «Жінка, яку Ти дав мені, щоб була зо мною, дала мені з дерева, і я їв». Тоді Господь Бог сказав до жінки: «Що ти це наробила?» Жінка відповіла: «Змій обманув мене, і я їла». Отож Господь Бог сказав до змія: «За те, що ти вчинив це, будь проклятий з-поміжусякої скотини та з-поміж усіх диких звірів. На череві твоїм бу­деш повзати і їстимеш землю по всі дні життя твого. Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її пото- мством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту». А жінці сказав: «Помножу вельми болі твої і твою вагітність, в болях будеш народжувати дітей. І тягти буде тебе до твого чоловіка, а він буде панувати над то­бою». Адамові ж сказав: «За те, що ти послухав голос твоєї жінки і їв з дерева, з якого Я наказав тобі не їсти, проклята земля через тебе. В тяжкім труді живитимешся з неї по всі дні життя твого. Терня й будяки буде вона тобі родити, і їстимеш польові рослини. В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох». Тоді Адам дав своїй жінці ім’я Єва, бо вона була мати всіх живих. Та й зробив Господь Бог Адамові та його жінці одежу з шкури і одягнув їх. І сказав Господь Бог: «Оце чоловік став, як один з нас, знаючи добро і зло. Тож тепер, аби лишень він не простяг своєї руки й не взяв ще й з дерева життя, а з’ївши, не став жити повіки!» Тому вислав його Господь Бог з Едемського саду порати землю, що з неї був він узятий. І вигнав він Адама й поставив від сходу до Едемського саду херувима з полум’яним миготливим мечем, щоб стерегти дорогу до дерева життя. Слово Боже.

 

Респонсорійний псалом  Пс 90,2 і 4.5-6. 12-13

Боже, Ти завжди був для нас притулком.

Перш, ніж постали гори і були створені Земля і Всесвіт, *

Ти - Бог від віку й до віку.

Адже в Твоїх очах тисяча років - *

як учорашній день, що минув, - як нічна сторожа.

 

Ти змітаєш їх, - вони, наче сон. *

Тож вранці минуться, -

як трава, що на світанку росте і розцвітає, *

а ввечері буде скошена і засохне.

 

Навчи нас так рахувати дні наші, *

щоб ми набули серце мудре!

Повернися ж, Господи! До якого часу? *

Вияви до своїх рабів милосердя.

 

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ   Мт 4,4б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Не самим хлібом житиме людина,

але кожним словом, що виходить з уст Божих.

 

ЄВАНГЕЛІЄ  Мк 8, 1-10

Читання святого Євангелія від Марка.

Тими днями, як знову зібралося дуже багато людей і не мали що їсти, Ісус покликав учнів і каже їм: «Жаль Мені людей, бо вже три дні пе­ребувають зі Мною, і не мають що їсти; якщо Я відпущу їх голодни­ми додому, вони ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здале­ка». Та Його учні відповіли Йому: «Звідкіля в цій пустелі хтось змо­же їх нагодувати хлібом?» А Він запитав їх: «Скільки маєте хлібів?» Вони ж відповіли: «Сім». І звелів Ісус людям посідати на землю і, взявши сім хлібів, віддав подяку, переломив і дав своїм учням, щоб роздавали. І роздали людям. Мали вони також трохи риби. Він її по­благословив і сказав також роздати. І вони поїли й наситилися; і зібрали сім кошиків залишених кусків. А було їх близько чотирьох тисяч. І Він відпустив їх. І відразу, сівши з учнями в човен, Він при­був до Далманутської землі. Слово Господнє.

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку