Літургія

Літургійні читання на 10 лютого, п`ятниця

liturgijni cytanniaСВ. СХОЛАСТИКИ, ДІВИ (біл) Обов’язковий спомин

 

 

 

 

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ    Бут 3, 1-8

Читання з Книги Буття

З усіх же польових звірів, що їх сотворив Господь Бог, най- хитріший був змій. Він і сказав до жінки: «Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саду?» Жінка відповіла змієві: «Нам дозволено їсти плоди з дерев, що в саду. Тільки плід з дерева, що посеред саду, Бог наказав нам: “Не їжте його, ані не доторкайтесь, а то помрете”». І сказав змій до жінки: «Ні, напевно не помрете! Бо знає Бог, що коли скуштуєте його, то відкриються у вас очі, і ви станете, як Бог, який знає добро й зло». Тож побачила жінка, що дерево було добре для поживи й гарне для очей і приманювало, щоб усе знати; і взяла з нього плід та й скуштувала, й дала чоловікові, що був з нею, і він теж скуш­тував. Тоді відкрилися їм обом очі, й вони пізнали, що вони нагі; отож позшивали смоківне листя і поробили собі пояси. Але почу­ли вони луну від Господа Бога, який ходив собі садом під час ден­ної прохолоди, і сховався Адам із своєю жінкою від Господа Бога серед дерев саду. Слово Боже.

 

Респонсорійний псалом  Пс 32, 1-2.5. 6. 7

Благословенний, кому гріх покрито.

Блаженні ті, кому прощено беззаконня *

і кому гріх покрито.

Блаженна людина, якій Господь гріха не порахує, *

і в чиєму дусі підступу немає.

 

Перед Тобою свій гріх я визнав *

і не приховав свого беззаконня,

а сказав: «У своїх переступах Господу я признаюся ». *

І Ти простив мого гріха провину.

 

За це буде молитися до Тебе всякий праведний *

у час відповідний,

тож навіть у велику повінь *

води не наблизяться до нього.

Благословенний, кому гріх покрито.

 

Ти для мене притулок, *

від утисків мене оберігаєш.

Радісними вигуками спасіння *

Ти мене огорнеш.

 

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ  Пор. Діян 16, 14б

Алілуя, алілуя, алілуя.

Господи, відкрий нам серце,

щоб сприйняти нам слово Твого Сина.

 

ЄВАНГЕЛІЄ  Мк 7,31-37

Читання святого Євангелія від Марка

Того часу, залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прий­шов до Галілейського моря, на територію Десятимістя. І привели до Нього глухого й німого, і просили Його, щоби поклав на нього руку. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, та звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: «Еффата!» тобто: «Відкрий­ся!» І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. Ісус звелів їм, аби нікому про це не гово­рили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголо­шували. І надзвичайно дивувалися, кажучи: «Він добре все ро­бить: глухим дає слух, а німим - мову». Слово Господнє.

 

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку