Літургія

Святий Йоан, апостол і євангеліст

sw janСьогодні, 27 грудня, Римсько-Католицька Церква відзначає літургійний спомин св. Йоана апостола і євангеліста.

 

Святий апостол і євангелист Йоан Богослов був сином Зеведея і Саломеї - доньки святого Йосифа Обручника. Був покликаний Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генезаретському озері одночасно зі своїм старшим братом Яковом. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Йоана Спаситель любив особливо за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Апостол Йоан Богослов був присутнім при тому, коли Господь воскресив дочку Яіра і при Преображення Ісуса Христа на горі Тавор.

Під час Тайної Вечері Йоан сидів за столом поруч з Ісусом і, припавши до грудей Спасителя, запитав про ім’я зрадника.

Йоан був рибалкою середнього достатку: мав власного човна й сіті. Дехто твердить, що він постачав рибу до столу первосвященика, завдяки чому був знайомий зі сторожею і міг ввести св. Петра у внутрішній двір первосвященикового дому, коли судили Ісуса. Євангелія занотовують присутність св. Йоана біля Ісуса у найважливіші моменти, такі як Преображення на горі Фавор та конання в Гетсиманському саду.

Прізвисько «Боанергес», тобто «сини грому», Ісус дав Якову і Йоану, синам Зеведеєвим. Можливо, це пов’язане з їхнім різким характером: саме Йоан висловив образу від того, що іменем Христовим виганяє бісів той, хто «не ходить» з їхньою спільнотою, поривався «звести з неба вогонь» на самарянське поселення, в якому не прийняли Ісуса з учнями на нічліг тощо. Яків і Йоан хотіли для себе «високих посад» в очікуваному Царстві Христа.

Цьому апостолу Ісус довірив з хреста свою Матір під опіку (це, між іншим, є євангельським доказом того, що Марія більше не мала дітей – на противагу деяким єресям. Якби в Неї була хоч одна дитина, крім Ісуса, то за юдейським законом вона б мала опікуватися матір’ю, і Христос не мав би потреби передавати опіку над Нею комусь іншому).

Після Успіння Божої Матері апостол Йоан за жеребом, що випав йому, вирушив до Ефесу та інших Малоазійських міст для проповіді Євангелія. У подорож забрав з собою свого учня Прохора. Вони вирушили в дорогу на кораблі, який затонув під час сильної бурі. Всіх мандрівників викинуло на суходіл і лише апостол Йоан перебував у морській безодні. Прохор, гірко ридаючи через втрату свого духовного отця і наставника, пішов до Ефесу сам. На чотирнадцятий день своєї подорожі він стояв на березі моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши ближче він впізнав апостола Йоана, якого Господь зберіг живим у морській глибині.

Вчитель і учень разом відбули в Ефес, де апостол Йоан невпинно проповідував поганам Христа. Його проповідь супроводжувалася численними і великими чудами, так що кількість тих, хто увірував, збільшувалася з кожним днем. В цей час почалося гоніння на християн імператором Нероном. Апостола Йоана привели на суд до Риму.

Після суду апостола Йоана ув'язнили й заслали на острів Патмос, де він провів багато років. На острові Патмос проповідь, що супроводжувалася чудесами, привернула до нього всіх мешканців, яких апостол Йоан просвітив світлом Євангелія.

Близько 67 року була написана Книга Об’явлення святого апостола Йоана Богослова.

Після тривалого заслання апостол повернувся в Ефес, де продовжував свою діяльність, навчаючи християн. Близько 95 року апостол Йоан написав в Ефесі Євангеліє.

Святий апостол Йоан помер, маючи більше ста років.

Джерело: CredoКатолицький оглядач з посиланням на www.bazylianie.pl

 

 

 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку