Відношення і сім'я

Життя подружжя після народження дитини існує

kakababyКоли в сім’ї народжується дитина, шлюбні відносини подружжя вступають у нову фазу: з’являється третя особа, яка, особливо в перші роки свого життя, перебуває в повній залежності від батьків – не тільки фізичній, матеріальній, але й духовній. Усе те, що відбувається з батьками і між батьками, неминуче позначається на дітях.

Якщо шлюб батьків є повноцінним християнським шлюбом, який заснований на любові та самопожертві, якщо подружжя відвідує храм Божий, разом молиться, з ранніх років залучає дитину до церковного життя, до тієї благодаті, яку діти отримують неусвідомлено, але яка дається їм так само щедро, а іноді й щедріше, ніж дорослим, то в такій сім’ї дитина зростає в гармонії з батьками, навколишнім світом, із самим собою і з Богом. Якщо ж у відносинах подружжя існує дисгармонія, якщо їхнє спільне буття є в кращому разі співжиттям, то дитина не може ввібрати в себе відчуття єдності і єднання зі своїми батьками, бо цього відчуття немає між ними.

Проте поява дитини – це подія, внаслідок якої в батьків повністю змінюється стиль життя, який сформувався в них разом зі звичками та захопленнями. З народженням дитини різко зростають фізичні та емоційні навантаження на подружжя, пов’язані з порушенням сну, фінансовими витратами, підвищеною напруженістю і конфліктами через розподіл нових обов’язків. Для багатьох сімей ці зміни проходять досить проблема­тично. Те, що раніше було вирішене, проблемне й узгоджене між двома (чоловіком і дружиною), тепер повинне бути пропрацьовано в присутності третього: наприклад, хтось із батьків (частіше всього матір) змушений залишатися вдома і доглядати за дитям саме тоді, коли другий (переважно батько) стараєть­ся зберегти зв’язок із зовнішнім світом. Відбувається обмеження зони спілкування жінки.

Матеріальне забезпечення сім’ї лягає «на плечі» чоловіка. У зв’язку із цим чоловік частково «звільняє себе» від догляду за дитиною. На цьому ґрунті можуть виникати конфлікти, пов’язані з перевантаженням дружини домашніми справами і прагненням чоловіка «відпочити» за межами сім’ї. Проте такі проблеми не слід допускати в християнській сім’ї, оскільки чоловік і дружина повинні пам’ятати, що всі тяготи сімейного життя вони повинні нести разом. Священик Ілля Шугаєв наводить таке іронічне порівняння: «Сім’я до народження дитини – це дві молоді конячки, котрі пасуться на полі і граються один з одним. А сім’я після народження дитини – це два тяглових коні, які тягнуть вантаж по брудній розбитій дорозі. Якщо один кінь відмовиться тягнути тягар, то другий буде надриватися у два рази більше». Звичайно, цей приклад досить умовний, але він гарно показує те, що будь-які сімейні труднощі чи негаразди подруж­жю потрібно переносити спільно та з повною самопо­жертвою.

Досить важливою проблемою цього періоду може стати прагнення самореалізації матері, діяльність якої обмежена лише сім’єю. У неї можуть виникнути незадоволеність і заздрість щодо активного життя чоловіка.

Поява дитини супроводжується не лише зміною структури соціальних проблем сім’ї, але й переорієнтацією професійних чинників. Потреба у професійній діяльності в жінки відходить на другий план, звільняючи місце для природної Богом даної потреби в материнстві. Певні якісні зміни відбуваються з появою дитини і на професійній ниві батька. Зокрема прагнення до підвищення кваліфікації як фактора збільшення заробітної плати. Відповідно, чоловіки починають більше працювати, щоб краще забезпечити свою сім’ю.

Деякі психологи звертають увагу на те, що з появою дитини зменшується вільний час, який подружжя проводить разом. Якщо раніше чоловік і дружина, як правило, проводили дозвілля, то тепер це доводиться робити окремо, тому що один із подружжя повинен залишатися з дитиною, особливо, коли немає батьків чи родичів, здатних на деякий час їх підмінити. Крім того, зменшується час для міжособистісного спілкування, такого, як було раніше, оскільки тепер більшість розмов пов’язані з малям та побутовими проблемами.

Як вже було сказано, до народження дитини обоє молодят мають подібні можливості працювати, вчитися, спілкуватися з близькими та друзями. Після народження, навіть дуже турботливий чоловік, все одно надалі працює, зустрічається з друзями, а жінка протягом певного періоду турбується здебільшого тільки про дитину. Крім того, народження малюка пропонує молодим батькам нові можливості для спілкування і співпраці, що вестимуть сім’ю або до благополуччя, або до занепаду. Це багато в чому залежить від того, наскільки добре вони навчилися враховувати інтереси один одного, розуміти почуття, разом вирішувати завдання, що виникли перед сім’єю. Тобто, якщо подружжя буде вести життя по-християнськи, то поява дитини буде лише зміцнювати сім’ю.

Діти дуже зв’язують подружню пару, взаємна любов якої, зосереджуючись на дитині, дорогому для обидвох створінні, міцнішає і зростає.

«Дитина, – говорить святитель Іоан Золотоустий, – є чимось на зразок містка: тут уже троє утворюють одну плоть, бо дитя з’єднує одну сторону з іншою».

о. Михайло Сивак

Духовна Велич Львова


 
 
 

Авторизація

Підписатись на розсилку